“Education breaks barriers”: проект наставництва для дітей-сиріт та дітей у складних життєвих обставинах


Чому ми працюємо в напрямку наставництва

Програма з соціальної педагогіки УКУ готує нове покоління фахівців соціальної сфери, які розуміють потреби людей і готові сприяти розвитку кожної особистості. У дитячому та підлітковому віці всебічна підтримка на шляху становлення дитини є вкрай важливою. Сьогодні близько 104 тис. дітей не можуть розраховувати на опору батьків, родичів та близького оточення. Через складні життєві обставини, або через втрату батьків та опікунів вони перебувають у закладах інституційної опіки (інтернатах).

На жаль, часто вихованці інтернатних закладів є соціально та психологічно неадаптованими, мають певні відхилення у поведінці. Навіть при бажанні і відданості колективу таких закладів, їм складно приділити достатньо уваги кожній дитині, а наявна система виховної роботи не повністю може забезпечити формування у дітей життєво важливих навичок самостійного життя в соціумі.

Як наслідок – вихованці інтернатів у 10 разів частіше попадають в рабство, у 30 разів більш схильні до алкоголізму, у 45 разів частіше стають безробітними, у 100 разів частіше отримують судимість, у 500 разів вірогідніше вчиняють самогубство (за даними організації “Одна Надія”).

Як показує досвід, змінити цю статистику можна якщо забезпечити кожній дитині індивідуальний підхід та увагу через усиновлення, виховання в будинках сімейного типу, а також наставництво.

В чому полягає проект наставництва

В unnamedУкраїні наставництво для дітей-сиріт почали впроваджувати з 2009 року у місті Києві. Хоча, на законодавчому рівні наставництво закріплено лише цієї осені (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1504-19). Зараз ідея наставництва поширилася всією Україною, зокрема і у Львові. Студенти соціальної педагогіки УКУ з 2014 року беруть участь у проекті наставництва.

У поточному році було підписано угоду про співпрацю в реалізації україно-американського проекту наставництва «Education breaks barriers» («Освіта долає бар’єри») між Українським католицьким університетом (кафедра загальної та соціальної педагогіки) та організаціями “Omnis” та “Sublimitas” (США).

 

14089138_525361924335408_2492377370018368709_nЦей проект створено для сприяння рівності освітніх можливостей для дітей-сиріт, напівсиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, дітей із соціально-незабезпечених сімей, які навчаються в школах-інтернатах (1-9 клас) та потребують академічної допомоги i наставництва. Проект наставництва «Освіта долає бар’єри» передбачає персональне наставництво для дитини сироти, а саме зустрічі з дитиною двічі на тиждень, допомога з виконанням домашнього завдання та заняття, які сприяють розвитку особистості, формування цінностей та підтримка дитини там, де цього найбільше потрібно.
Для реалізації проекту представники проекту опиралися досвід організацій, які тривалий час займаються допомогою дітям-сиротам, зокрема переймали методику наставництва та продовжують співпрацювати з проектом наставництва «Одна Надія» (Київ) і Комісією УГКЦ у справах родини.

img_48558

 

У жовтні відбулася презентація проекту «Освіта долає бар’єри» спільноті УКУ, під час якої  Юлія Кокоячук розповіла в чому полягає наставництво, чому вартує ставати наставником для дітей-сиріт, напівсиріт, позбавлених батьківського піклування, хто може стати наставником, що наставництво дає дитині і наставнику. Ідея стати наставником захопила багатьох із присутніх.

Згодом бажаючі заповнили анкети, підготували резюме та рекомендаційні листи, а також пройшли скайп-співбесіду з представницями організацій “Omnis” та “Sublimitas” (США). Але щоб справді бути готовими для взаємодії з дітьми на них чекав ще один етап – тренінг для наставників.

img_0043img_0035

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як відбувається підготовка наставників

img_0069Наставник – це людина, яка стає для дитини значущою, присвячує їй свій час, знання і сили. Це – друг, який віддає дитині свою силу та енергію для того, щоб допомогти їй, є прикладом для наслідування і опорою в потребі.

Щоб справді бути готовим для наставницької діяльності з дитиною, окрім попередніх розмов і ознайомленням зі специфікою роботи, потенційні наставники проходять відповідні навчання в формі тренінгів.

У рамках проекту “Освіта долає бар’єри” тренерами для наставниць з УКУ були пані Марія Саквук та пані Олена Різак з Комісії Української Греко-Католицької Церкви у справах родини, які вже кілька років розвивають Проект наставництва та регулярно проводять тренінги з цієї тематики.

img_0071

Протягом трьох днів тренінгів за методикою проекту наставництва “Одна Надія” вдалося в форматі живої дискусії, рольових ігор та групових занять розглянути систему захисту дітей-сиріт в Україні, переміщення в житті дитини, роль наставника в житті дитини-сироти, особливості взаємодії наставника та дитини-сироти, ресурси наставника при взаємодії з дитиною-сиротою.

Важливою складовою тренінгу було емоційне залучення учасників в процес навчання. Тренери ділилися власним досвідом та обговорювали практичні кейси, які траплялися в наставників, які вже займаються з дітьми. Історії дітей та наставників, які були використані під час тренінгу не містили персональних даних і були анонімними, але дозволили всім присутнім перейнятися проблемами дітей сиріт. Дівчата, які вже познайомилися зі своїми підопічними мали можливість обговорити свої плани в рамках наставництва з досвідченими тренерами та отримати професійні рекомендації.

img_0151В цілому тренінги дали чітке розуміння потреб дитини та діяльності наставника та дозволили не лише структурувати  знання учасників, але й сприяли формуванню команди з наставників, які зможуть підтримувати одна одну.

Під час цих трьох днів учасники пропонували безліч ідей, бурхливо та емоційно обговорювали питання, які піднімали тренери з огляду на власне бачення проблеми та наявний досвід.

Тренери відмітили непересічну активність учасниць і були позитивно вражені від ентузіазму дівчат та їхнього стійкого бажання “змінювати систему”. Пані Марія та Олена зауважили, що їм дуже комфортно та цікаво було працювати з такою аудиторією.

Як зазначає одна з наставниць, Іванка Будь : «Тренінги були насиченими, практичними та надзвичайно корисними. Наша діяльність у проекті стала більш зрозумілою. Завдяки отриманій інформації ми зможемо уникнути багатьох помилок у майбутньому, а також завчасно попереджати емоційне вигорання. Це було також весело. Такі заняття життєво необхідні для нашої діяльності, оскільки вони є джерелом ресурсів».img_0199

Які плани щодо наставництва в УКУ

Студентки соціальної педагогіки вже розпочали співпрацю з дітьми з Львівської школи-інтернат №2. В рамках проекту вони можуть розраховувати на підтримку координаторів проекту зі сторони УКУ та зі сторони навчального закладу.

У майбутньому планується продовження проекту наставництва, адже в Україні ще дуже багато дітей, які справді потребують друга та наставника, який зможе підтримати їх та допомогти краще себе зрозуміти і повірити в себе, зруйнує бар’єри, що  існують між дітьми, позбавленими батьківського піклування та дітьми, які виховуються в сім’ях.

Юлія Кокоячук