ІРИНА ДУДЯК: За цей рік ми навчилися робити щось “маленьке”, вчити маленьких, вчитися в великих і жити великими мріями…

Практика для студентів 2 курсу Соціальної педагогіки – це не просто здобуття нових навичок і відшліфовування вже набутих, це пригоди, виклики і перемоги. За цей рік ми навчилися робити щось “маленьке”, вчити маленьких, вчитися в великих і жити великими мріями. Зовсім не розумієте, що ж це за практика у нас така? Тепер про все детально:

35746923_492722237830058_8394907127885332480_n

Першим місцем, в якому ми побували, став Притулок для дітей служби у справах дітей ЛОДА. І, напевне, саме тут ми навчилися мріяти разом з дітьми, думки яких, спрямовані лише на майбутнє. Клієнтами притулку є діти від 3 до 18 років, сім’ї яких потрапили в складні життєві обставини або батьки позбавлені батьківських прав з різних причин. Тут ніхто не затримується, але кожен знаходить собі місце і, мабуть, саме в цьому полягає головне завдання працівників – подбати і надати ту турботу, якої так не вистачає цим дітям.

Нашим завданням було розібратися в специфіці такої роботи і здійснити програму заходів, яку кожна група склада окремо. Сюди входили різні забави просто неба, розвиваючі ігри, майстерки, перегляди фільмів та багато іншого. Також, кожен зі студентів провів індивідуальні зустрічі з вихованцями, що вимагало особливої обережності та професіоналізму, адже діти вже з травмованою психікою, не особливо хотіли відкриватися. Практика роботи з дітьми в цьому закладі допомогла нам краще зрозуміти потреби дітей в правильному сімейному вихованні та навчила якісно працювати з дітьми різного віку одночасно.

35829004_2121037691464966_4520960074159489024_nНаступне наше завдання, напевне, дало нам більше, ніж ми очікували. Емаус – центр духовної підтримки людей з особливими потребами, який має на меті соціалізувати, навчити та працевлаштувати своїх “друзів” (так називають людей з розумовою неповносправністю).

Кожен із нас на час практики отримав не лише навички комунікації з людьми різного віку з легкою формою розумової чи фізичної неповносправності, а й отримав вірного, цікавого і дуже люблячого друга. Разом з ним ми ходили у кафе, готували їсти, вчилися доглядати за собою на різних тренінгах, танцювали, працювали над своїм тілом, розважалися та отримували море задоволення від спілкування. Як коментує студентка Христина Лозинська: “Роботу з друзями з Емаусу важко назвати роботою, це справжня дружба!”.  Під час проходження цієї практики ми не лише зросли в професійному плані, а й запалювалися тим яскравим світлом любові, який дарували нам друзі, щоб нести його далі. Працівники Емаусу радо підтримували всі наші ініціативи, підказували та допомагали, за що їм дуже дякуємо.

35923498_889678967902288_1083305852879765504_nІ ще більше розпалювали в нас цей вогник діти з родинного центру “Рясне”. Приїжджаючи до них, автоматично піднімався настрій, адже усміхнені личка і палаючі оченята, які так чекали розваг, не могли не тішити. Студентка Вікторія Стасишин наголошує: “Діти є чи не головними об’єктами нашої роботи, тому знаходити спільну мову з ними вкрай важливо для фахівця соціальної сфери”. Ця дітвора вже бачила і вміла багато, тому що на базі цього родинного центру функціонує дитячий садочок, група підготовки до школи, англійський клуб, танці, уроки бойового мистецтва і багато іншого, але для нас досвід роботи з ними був новим і дуже цікавим.

Останнім стало місце, яке направду здивувало нас, адже працювало, як відточений механізм. спільнота взаємодопомоги “Емаус – Оселя” – це організація, яка об’єднує потребуючих людей, яка допомагає їм знайти себе та знайти роботу. 35771114_492722351163380_173653838538997760_nТут функціонує соціальний гуртожиток, благодійна крамничка, майстерні та багато іншого. На цій локації ми зрозуміли, наскільки важливою є кожна робота, навіть найменш помітна, бо без малого гвинтика, великий механізм не працюватиме. Також, роздаючи їжу безпритульним, ще раз усвідомили, що така наша, на перший погляд, незначна робота, для інших є велетенською допомогою.

Студенти дякують програмі Соціальна педагогіка УКУ та всім, хто допоміг нам почерпнути максимум з кожної бази практики!

Ірина Дудяк

студентка другого курсу програми “Соціальна педагогіка”