Прочитайко: там, де діти читають книги і стають акторами маленьких вистав

«У нас діти не просто читають книжки, а й самі вигадують продовження і стають акторами маленьких вистав», – таким є гасло студентського проекту «Прочитайко».

Його заснували студентки 2-го курсу соціальної педагогіки УКУ – Анастасія Єрастова та Юлія Мисак. До них долучилися ще двоє одногрупниць та четверо дівчат з першого курсу. Тож зараз їх у команді восьмеро.

«Коли в Центрі Шептицького з’явився дитячий простір UCUkids, ми також захотіли організувати якийсь проект. Зібралися командою, і почався брейн-шторм різних ідей. Спочатку був задум окремо організувати театральний гурток і групу читання, але пізніше нас осінила ідея, що це ж можна поєднати. Наш проект спрямований на те, щоб розвивати в дітей цікавість до читання книг і дати їм можливість стати героями прочитаних історій під час театральних вистав. Усі сказали, що це крута ідея, і ми почали її розвивати», – розповідають дівчата.

«Прочитайко» орієнтований на дітей від 6 до 12 років, хоча сюди приходять і дошкільнята. Щоразу їх стає більше. Відчутно, що інтереси різних за віком дітей відрізняються. Тому дівчата в пошуках нових ідей – що нового можна запропонувати дошкільнятам. Одна ідея вже є – організувати підготовчу дошкільну групу. Батьки оцінюють таку ідею на «ура».

Заняття з дітьми проводяться двічі на тиждень – у вівторок та четвер по 3 години (з 14.00 по 17.00 год). Здебільшого приходить 10-12 дітей. Загалом кількість залежить від дня і пори року, кажуть дівчата, у період канікул дітей більше.

«Коли їх 10-12, ми ділимо їх на групи. Є команда реалістів і команда фантазерів. Останні читають один розділ книги і продумують продовження, а реалісти показують, як насправді розвивається історія у книзі. Діти і читають, і показують сценку. Пізнавально і весело», – зазначає Юлія Мисак.

Проект є безкоштовним. Дівчата планують розповісти про нього по школах міста і залучити більше дітей.
Щоб працювати з дітьми, треба бути відкритими, бо діти відчувають, коли ти закритий, закомплексований і не можеш першим з ними заговорити, наголошують координаторки проекту.

«Треба бути добрим і креативним. Їх ще треба вміти чимось здивувати. Зараз діти дуже розумні. Інколи буває, що ми їм показуємо книжки, а вони кажуть: «Ми вже таку читали або ми маємо таку вдома». Тому ми дуже уважно підбираємо літературу і вже більш-менш знаємо уподобання дітей. Так, хлопці особливо люблять читати книги про Всесвіт. Вони можуть три години розглядати малюнки і «засипати» нас додатковими запитаннями. А ще хлопці особливо цікавляться книгами про машинобудування, у яких все детально розписано. Вони, може, не все розуміють, але в захваті від картинок. Дівчатка полюблять профорієнтаційну літературу, у якій наведено опис різних професій. Хтось хоче бути моделлю, а хтось – лікарем, і ми всі разом читаємо, яким треба бути і що вміти», – розповідає Анастасія.

Ще одна порада від дівчат – бути терпеливим, адже діти мають дуже багато енергії. Звичайним читанням їх можна зацікавити хіба на короткий час, а далі треба переводити заняття в ігрову форму.

«Ми тут і замки будуємо, і б’ємося подушками. Стараємося годинку почитати, а потім півгодинки-годинку побавитися у цікаві ігри, щоб вони розрухалися. Щодо читання, то ми вже знаємо, що дошкільнята люблять більше картинок і менше тексту. Старші люблять переглядати атласи, різні енциклопедії. Менших цікавлять книги про тваринок, а старших – пригодницька література. Іноді вони ставлять дуже серйозні запитання, і це спонукає нас пригадувати географію», – зазначають дівчата.

Більшість дітей вміють читати, не читають хіба дошкільнята. Тоді координатори проекту вибирають книгу і читають її самі або ж заохочують читати когось зі старших дітей, а менші слухають.

З наступного семестру студентки соціальної педагогіки планують розпочати проект підготовчих курсів для дошкільнят. Поки що вони на етапі збору цікавих пропозицій і неординарних підходів до навчання.

74097-OEJT8L-944

Джерело: ДивенСвіт