За переклад книги Ваву Бачинську нагородили безкоштовною участю в програмі від Гарвардської медичної школи

Викладачу-волонтеру кафедри соціальної педагогіки, магістру психологічної соціальної роботи США Ваві Бачинській подарували безкоштовну участь в навчанні на програмі з підтримки біженців від Гарвардської медичної школи в подяку за переклад книги доктора Ричарда Молліка «Зцілення невидимих ран».

DSC_8849

Ще у 2003 році Вава Бачинська приїхала із США до Львова за програмою Фулбрайта для науковців, щоб викладати соціальну роботу в УКУ. У США вона спеціалізувалася на консультуванні біженців та іммігрантів, завідувала програмами, ініціювала курси підвищення кваліфікації працівників та проводила консультації для біженців. Зараз Вава Бачинська продовжує займатися перекладом книг, волонтерством в університеті і бере участь в організації психологічних тренінгів.

«За радянських часів система охорони психічного здоров’я в Україні була зруйнованою. Люди ігнорували такі теми, як психологічні травми, насильство в сім’ї. Зате у 2005 році ситуація покращилася. До приїзду в Україну я працювала в Гарвардському центрі, який займався дітьми біженців з Камбоджі, В’єтнаму і Лаосу. Це був час, коли всі поверталися з війни і виїжджали. Ми зустрічалися з дітьми у школах. В одній школі вчителька зауважила, що дівчатка весь час почувалися сонними. Вони погано спали по ночах. Як виявилося, п’ятеро з їхніх родичів були закатовані прямо на їх очах. Щоб передати історію родини, батько намалював вбитих на стінах у дитячій спальні. Тому діти не могли заснути. Він це робив з добрих мотивів, але не усвідомлював, як це може вплинути на дітей», – розповідає Вава.

За її словами, українське суспільство потребує хороших фахівців та якісної науково-популярної літератури з психології та соціальної роботи з постраждалими під час війни – переселенцями, бійцями АТО, волонтерами.

Щоб отримати нові знання, Вава вирішила подати заяву на участь у Гарвардській програмі з підтримки біженців (Harvard Program in Refugee Trauma (HPRT) ще чотири роки тому. Впродовж двох тижнів учасники проводять в Італії (6-19 листопада) і знайомляться, а потім шість місяців навчаються на тренінгах в онлайн-режимі. Після вдалого закінчення програми кожен з учасників отримує сертифікат від Гарвардської медичної школи. Потрапити на програму нелегко, вона дорого вартісна, каже психолог, але Ваві пощастило. Вона отримала можливість вчитися безкоштовно завдяки перекладу книги керівника програми доктора Ричарда Молліка «Зцілення невидимих ран».

«Я розуміла, що деякі меценати могли б оплатити моє навчання, але вирішила, що це буде недоречним. Тоді, у 2013 році в Україні усі збирали гроші на підтримку армії. Організатори школи мені запропонували перекласти книгу і пообіцяли за це безкоштовну участь у програмі. Я погодилася і скоро поїду на навчання», – розповідає вона.

Професор з психіатрії Гарвардської медичної школи, доктор Ричард Молліка керує Гарвардською програмою у вивченні психологічних травм біженців, має 30-річний досвід роботи із жертвами геноцидів, тортур і насильства у Камбоджії, США, Боснії, Японії. Він отримав нагороду у сфері прав людини від Американської психіатричної асоціації. У книзі автор описує надзвичайну здатність травмованих отримувати зцілення, знаходити у собі ресурси вийти з травми. У цьому велика роль відводиться суспільству, яке може сприяти видужанню або навпаки гальмувати цей процес.

DSC_8880

Перекладаючи книгу, я дізналася багато нового, зізнається Вава: «Тут не просто теорія, а історії постраждалих людей. Матеріал книги складений на основі живих розмов. У книзі автор наголошує, що окрім медицини, кожна людина має внутрішній ресурс – перемогти хворобу. Треба лише налаштуватися і повірити».

Вава Бачинська сподівається, що після закінчення програми зможе передати отримані знання студентам або долучитися до проектів Школи реабілітаційної медицини УКУ.

«З війни люди повертаються не такими, як були раніше. Ймовірно, що студенти мають серед своїх друзів і рідних причетних до АТО. Вони мають знати, як з ними спілкуватися, як реагувати на зміни в поведінці, що варто запитувати, а що – ні. Цьому можна навчитися», – запевняє психолог.

Джерело: http://ucu.edu.ua/news/36392